Торгівля фізичними сировинними товарами — це бізнес із переміщення сировини з місця виробництва туди, де її цінують вище, з одночасним управлінням ціновими, кредитними та операційними ризиками.
Залучення поставок та офтейк
Угоди починаються з доступу до товару: строкових контрактів із виробниками, участі в тендерах або спотових закупівель. Офтейк-угоди забезпечують обсяги протягом певного часу й часто поєднуються з передоплатою або фінансуванням.
Умови контрактів відповідають Incoterms — FOB, CIF, CFR, DAP — які визначають момент переходу права власності, витрат і ризиків між продавцем і покупцем.
Логістика
Вартість створюється завдяки виконанню угоди: фрахтуванню судна, забезпеченню потужностей зберігання або змішування, плануванню вікон навантаження та управлінню сталійним часом і демереджем.
Операційні команди контролюють якість, кількість і документацію. Інспекція, сертифікація та коносаменти визначають, чи можна профінансувати вантаж і поставити його за контрактом.
Управління ризиками
Ризик зміни абсолютної ціни зазвичай хеджують ф’ючерсами або свопами, залишаючи трейдеру базисний ризик, ризики якості, строків і фрахту — саме за управління цими ризиками торговельний підрозділ отримує винагороду.
Кредитним ризиком управляють за допомогою акредитивів, кредитного страхування та структур передоплати. Ліміти на контрагентів і дисципліна переоцінки за ринковою вартістю важать не менше, ніж погляд на ринок.
Торговельне фінансування та брокери
Трансакційне торговельне фінансування забезпечує кошти на вантаж під його документи та дебіторську заборгованість. Кредитні лінії на основі заставної бази фінансують сукупні товарні запаси. Умови змінюються залежно від процентних ставок і готовності банків фінансувати відповідний товар.
Брокери підбирають вантажі та судна, надають ринкову інформацію й узгоджують умови. У фрахті та залишкових нафтопродуктах брокерські звіти є основним джерелом визначення ринкових цін.